7.2 Особливості освітніх програм, що базуються на компетнтнісному підході

Зміст

Ознаки успішних програми

Ключові знання і вміння вчителя-тренера

 

 

Освітні програми на основі компетентнісного підходу передбачають:

1. Вплив на поведінку як одну із ключових цілей.
2. Баланс знань, психологічних установок (ставлень) та вмінь (навичок).
3. Орієнтування на інтерактивні методи навчання.
4. Урахування реальних потреб учнів.
5. Урахування гендерної чутливості у змісті і методах навчання.

 

Вплив на поведінку. Навчальна програма повинна передбачати вплив на самосвідомість учнів для формування у них знань, психологічних установок та вмінь і навичок, сприятливих для здоров'я, безпеки та розвитку. Педагогічні впливи мають бути спрямовані на всі рівні особистості: прагнення, життєві цілі; ідентичність; цінності, переконання; здібності; уміння і навички.

Орієнтування на інтерактивні методи. Програма має передбачати: творчу співпрацю (партнерство) між учнями і вчителем; навчальні активності, що враховують індивідуальні стилі навчання і зачіпають усі рівні впливу на поведінку особистості; залучення до участі кожного учня; навчання на ситуаціях, наближених до реального життя.

Урахування реальних потреб учнів. Навчання здорової, позитивної поведінки має здійснюватися на інтегрованому змісті, яке безпосередньо пов'язане з: реальним життям учнів; факторами ризику основних сфер їхньої життєдіяльності; актуальним рівнем розвитку (домінантними базовими потребами, віковими проблемами й інтересами); завданнями розвитку особистості (так звана «зона найближчого розвитку»).

Урахування гендерної чутливості у змісті і методах навчання. Зміст навчальної програми має передбачати: урахування біологічних і психологічних особливостей розвитку дівчат і хлопців; подолання шкідливих рольових стереотипів.

 

Для успішного впровадження освітніх програм на основі компетентнісного підходу є критичними є такі чинники:

• гідне місце у шкільному розкладі як умова забезпечення універсального доступу до якісної освіти;
• підготовка педагогів за методикою компетентнісного;
• якісні навчально-методичні матеріали;
• використання інтерактивних методів і наявність відповідно обладнаного приміщення;
• залучення і партнерство педагогічного колективу, молоді, батьків;
• створення сприятливого навчального середовища;
• системний моніторинг процесу впровадження і оцінки ефективності впливу;
• прихильність та адвокація навчання на всіх рівнях.

Досвід упровадження таких програм у багатьох країнах підтвердив, що тільки одночасне досягнення всіх зазначених вище цілей забезпечує належну дієвість компетентнісної освіти (масовість, ефективність, превентивність).
І навпаки, ігнорування хоча б одного з цих чинників істотно знижує ефективність профілактичної роботи.

 

 

Викладання інтегрованого курсу «Я досліджую світ» потребує теоретичних знань і практичних навичок, більшість з яких педагоги не отримували під час навчання у вищому навчальному закладі. Нижче представлений мінімальний набір вимог до педагога-тренера.

Вчителю необхідно знати:

• теоретичні основи компетентнісного навчання;
• зміст і очікувані результати курсу «Я досліджую світ;
• особливості навчання дітей;
• особливості застосування інтерактивних методів;
• методи оцінювання якості викладання;
• умови та критерії успішного впровадження превентивних програм у навчальних закладах.

Вчителю потрібно вміти:

• чітко формулювати цілі заняття та його складників;
• враховувати потреби й очікування учасників;
• забезпечувати демократичну дисципліну;
• робити презентації;
• організувати активне обговорення;
• організовувати відпрацювання практичних умінь;
• організовувати зворотний зв'язок.

Тренерові потрібно виявляти:

• повагу і позитивне ставлення до дітей і підлітків, бажання і прагнення працювати з ними;
• готовність зрозуміти потреби, цінності й можливості дітей та підлітків;
• готовність не нав’язувати своїх поглядів і цінностей;
• бажання і готовність постійно підвищувати свій професійний рівень;
• готовність застосовувати інтерактивні методи навчання, які забезпечують активну участь кожного учня; творчу співпрацю між собою і з учителем; навчання на ситуаціях, наближених до реального життя; сприятливий емоційний клімат у класі; формування відчуття класу як єдиної команди.