Зміст
Розвиток сприйняття, пам’яті, уваги
Методи розвитку множинного інтелекту
Щоб ефективно навчатися, необхідно раціонально планувати час і володіти прийомами, які допомагають краще засвоювати інформацію
Ви перевантажені справами і нічого не встигаєте? Проаналізуйте чому. Можливо, маєте звичку зволікати до останньої миті або хапатися за все одночасно? Якщо хочете знизити рівень стресу і встигати робити більше, навчіться розставляти пріоритети.
Упорядкувати життя допоможе матриця Ейзенхауера. Вона має два параметри: «важливо» і «терміново».
- Важливо — справи, які допомагають досягти визначених цілей і здійснити місію. Згідно з принципом Парето, лише 20 % справ дають 80 % результату. Отже, можемо позбутися до 80 % непотрібної роботи.
- Терміново — те, що неможливо відкласти на потім, що потребує негайного вирішення.
Позначивши цими параметрами осі координат, отримаємо матрицю, яка дає змогу розподілити справи на чотири категорії.
Поради Ейзенхауера:
- справи з квадратів С і D можна сміливо відкинути;
- справи з квадрата А можна скоротити, вчасно приділяючи увагу справам із квадрата В;
- регулярно плануйте справи з квадрата В.
Ефективне навчання потребує знання процесів сприйняття та засвоєння інформації. Процес засвоєння інформації охоплює три стадії: сприйняття інформації; її розпізнавання і кодування; відтворення та пригадування інформації.
Стадія 1. Сприйняття інформації
Щоб сприйняти і запам’ятати інформацію, треба звернути на неї увагу. Ми пам’ятаємо більше, коли:
- зацікавлені у предметі й зосереджені на тому, що вивчаємо;
- вчимось у стані розслабленої готовності (без напруження);
- час від часу робимо короткі перерви;
- активно працюємо з інформацією: структуруємо, пов’язуємо її з тим, що вже знаємо, ставимо запитання, конспектуємо, малюємо карти пам’яті, навчаємо інших тощо;
- робимо інформацію емоційно забарвленою, цікавою.
Стадія 2. Розпізнавання і кодування інформації
Мозок розпізнає і кодує нову інформацію у декілька способів: візуальний (картинки, фільми), аудіальний (звуки, голоси, музика), кінестетичний (дотики, м’язова пам’ять), вербальний (внутрішній голос), запахи, смаки. Усі способи кодування інформації є ключами доступу до неї. Що більше способів кодування було задіяно, то легше буде згодом пригадувати цю інформацію.
Стадія 3. Відтворення (пригадування) інформації
Довготривала пам’ять містить дуже багато інформації (образів, фактів). Здається, що люди взагалі нічого не забувають, лише з часом втрачають ключі доступу до інформації (наприклад, під гіпнозом людина може згадати найдрібніші деталі подій з далекого минулого). Існують прийоми, які допомагають краще відтворювати інформацію. Їх називають мнемонічними прийомами. Це, зокрема:
- Ефект краю — краще пригадуються початок і кінець інформації, а середина — випадає. Тому варто приділяти більше уваги центральній частині інформації. Також краще пам’ятається вивчене на початку дня і перед сном.
- Ефект серіалу — легше запам’ятовується незавершена інформація. Цей ефект з успіхом використовують у серіалах, перериваючи серію на найцікавішому епізоді.
- Ефект контрасту — ми краще запам’ятовуємо, коли чергуємо вивчення різнопланової інформації. Наприклад, після історії України краще вчити математику, а не всесвітню історію.
- Ефект повторення — краще пам’ятаємо те, що декілька разів повторили. Ефективне повторення подібне до ревізії: ми скануємо інформацію, відшукуючи те, що не пам’ятаємо, і пов’язуємо це з тим, що нам відомо. У процесі повторення триває систематизація інформації та її обробка (писання карток, малювання схем, переказування, виконання тренувальних тестів).
Таємниці пам’яті завжди привертали увагу дослідників. Так, грецький філософ Платон (ІV ст. до н. е.) вважав, що пам’ять подібна до воскової пластини, на якій утворюється відбиток твердого предмета. Як поверхня воскової пластини з часом розгладжується, так і відбитки різних подій стираються з пам’яті з плином часу.
Греки так обожнювали пам’ять, що в їхній міфології з’явилася навіть богиня пам’яті — Мнемозіда. Від її імені походить поняття «мнемонічні прийоми», тобто прийоми кращого запам’ятовування.
Давні й сучасні мнемонічні прийоми ґрунтуються на таких простих принципах:
- Синестезія — для розвитку пам’яті треба постійно тренувати всі органи чуттів (зір, слух, нюх, смак, дотик). Більшість людей, яких природа нагородила феноменальною пам’яттю, і тих, хто сам розвинув у собі такі здібності, мають розвинені органи чуттів і здатність створювати яскраві образи на основі отриманої інформації.
- Асоціації — наш мозок має асоціативну кору. Тому, дізнавшись щось нове, постарайся поєднати його з тим, що вже знаєш.
- Порядок, логіка, нумерація — запам’ятовування чогось логічно впорядкованого, пронумерованого допомагає скоріше пригадати потрібну інформацію.
- Гумор, перебільшення — створюючи образ для запам’ятовування, можна карикатурно збільшити його розміри, змінити форму, колір.
- Позитив — люди неохоче пригадують те, що викликає неприємні почуття. Негативна інформація, навіть якщо для її запам’ятовування використовували усі важливі принципи, може блокуватися мозком, оскільки згадка про неї неприємна.
- Уява — найефективніший інструмент запам’ятовування, який допомагає використовувати наведені вище принципи.
Під час навчання нам доводиться опановувати великі обсяги навчального матеріалу. Зазвичай для цього роблять конспект, що складається з визначень, цитат, дат, списків тощо. У написанні конспектів здебільшого використовують принципи запам’ятовування, які пов’язують з діяльністю лівої півкулі, що відповідає за мову, логіку, складання списків, операції з числами і не враховує таких принципів, як асоціативність, уява, гумор, перебільшення тощо.
Тоні Б’юзен запропонував пропонує замість класичних конспектів розробляти карти пам’яті (мал. 6.4). Вони залучають до збалансованої роботи обидві півкулі мозку. Карти пам’яті допомагають створити цілісний образ навчального матеріалу — ключових понять і взаємозв’язків між ними.
Щоб створити карту пам’яті, знадобляться:
- чистий аркуш паперу;
- простий олівець або ручка;
- кольорові олівці;
- маркери або фломастери.
Мал. 6.4 Приклад карти пам’яті
Як це робити:
- У центрі намалюйте (права півкуля) символ теми.
- Від центрального символу проведіть лінії, над якими напишіть (ліва півкуля) чи намалюйте (права півкуля) ключові поняття, що стосуються теми.
- Написи мають бути лаконічними (два-три слова).
- Писати краще друкованими літерами, такий текст легше читати і запам’ятовувати.
- Кожна лінія може мати розгалуження, необхідні для розкриття конкретного поняття.
- Для створення карти використовуйте різні кольори (права півкуля) — це сприяє запам’ятовуванню, стимулює інші мозкові процеси.
- Під час створення карти можете усвідомити, що деякі поняття пов’язані не лише з центральною темою, а й між собою (ліва півкуля). Такі зв’язки позначте стрілками різного кольору і форми (права півкуля).
- Використовуйте підкреслення, геометричні фігури (прямокутники, овали) для виділення понять, що повторюються або на які ви хочете звернути увагу.
Нижче наведено ефективні способи навчання для розвитку різних видів інтелекту.
| Лінгвістичний інтелект (вербальна обдарованість, мовна компетентність) |
|
| Ознаки |
Вправне використання слів, люблять експериментувати зі словами, демонструють обдарованість у сфері вербальної майстерності: слуханні, виступах, читанні та письмі. |
| Ефективні методи навчання |
Читання цікавих книжок, ігри зі словами або виконання завдань на картках, прослуховування аудіо записів розповідей, використання різноманітних комп’ютерних технологій, участь в обговореннях та дискусіях. |
| Логіко-математичний інтелект (обдарованість у сфері чисел та умовиводів, логіко-математична компетентність) |
|
| Ознаки |
Схильність до оперування числами, умовиводів та розв’язання проблем: розуміється на зіставлянні структур та встановленні зв’язків |
| Ефективні методи навчання |
Класифікація та встановлення причинно-наслідкових зв’язків, ігри з числами та логічні ігри, розгадування різноманітних загадок. |
| Музичний інтелект (музична обдарованість) |
|
| Ознаки |
Відтворює мелодії, співає у правильній тональності, тримає ритм, любить співати, має чутливість до звуків та ритму, образів та музичного відтворення. |
| Ефективні методи навчання |
Прослуховування різних музичних записів, участь у ритмічних іграх та вправах, гра на різних інструментах; придумування назв пісень, які розкривають зміст; використання в проєктах або презентаціях звуків навколишнього середовища, музичних фрагментів. |
| Візуально-просторовий інтелект (образна обдарованість) |
|
| Ознаки |
Здатність точно уявляти, тонка чутливість до найдрібніших зорових наочних деталей, зацікавленість графічними образами, таблицями або малюнками. |
| Ефективні методи навчання |
Експерименти з кольорами, експериментування з графічними об’єктами, вдосконалення навичок спостереження, знаходження виходів із лабіринтів або розв’язання інших просторових головоломок, вправи з образами та активне фантазування, використання картинок, графіків та карт. |
| Кінестетичний інтелект (моторно-рухова вправність усього тіла) |
|
| Ознаки |
Для унаочнення своїх ідей активно користуються власним тілом,виразною мімікою, жестами; спритні у практичних вправах та іграх, мають добре розвинену тактильну чутливість. |
| Ефективні методи навчання |
Ігри з кубиками та іншими конструкційними матеріалами, танці, різноманітні рухливі спортивні заняття, участь у театралізованих виставах або інсценізаціях та використання пристроїв-маніпуляторів. |
| Міжособистісний інтелект (здатність відчувати людей, соціальні компетентності) |
|
| Ознаки |
Помітний інтерес до людей, високий рівень товариськості, приязність, прагнення до взаємодії та приналежності до спільноти,вміння відчувати настрій, ставлення та бажання інших людей. |
| Ефективні методи навчання |
Спільні ігри та стратегії, групові проєкти та їх обговорення. Книжки та матеріали про різні культури, інсценізації та рольові ігри, співпраця. |
| Внутрішньоособистісний інтелект (здатність до самоаналізу, психологічні компетентності ) |
|
| Ознаки |
Чіткі уявлення про себе, повага до власних почуттів, цінностей та ідей; зазвичай віддає перевагу роботі на самоті. |
| Ефективні методи навчання |
Участь у незалежних проєктах; читання просвітницьких та науково-популярних книжок ; ведення журналу спостережень, щоденника навчання; участь в іграх та вправах, які вимагають фантазування та уяви; схильність до усамітнення для роздумів. |
| Натуралістичний/природознавчий інтелект (чутливість до природи) |
|
| Ознаки |
Захоплення природним світом рослин та тварин, отримання нових знань з мандрівок на природі, здатність помічати найтонші відмінності в деталях, спостережливість. |
| Ефективні методи навчання |
Вивчення природи, колекціонування та класифікація природних об’єктів, польові дослідження. |
Для підвищення ефективності навчання можуть бути корисними такі рекомендації:[1]
- Надавати навчальний матеріал в різних видах: аудіально, візуально, кінестетично (за допомогою рухів) з урахуванням різних типів інтелекту
- Заохочувати учнів представляти результати своєї діяльності в різних видах: усна розповідь, малюнок/схема/діаграма, вірш, п’єса, пантоміма, модель, скульптура тощо
- Надавати різні види індивідуальних самостійних робіт
- Використовувати різні види групової + парної роботи, метод проєктів
- Надавати вправи і завдання близькі щоденному оточенню учня
- Залучати учнів до формування і формулювання цілей власного навчання/очікуваних результатів і оцінювання (Ознайомлення і роз’яснення - обговорення - узгодження; надання прикладів чи незакінчених речень з цілями - коригування; самостійне формулювання)
- Використовувати ІКТ при викладанні і при індивідуальній/ парній/ груповій діяльності учнів.
- Крім корисної інформації і завдань, що сприяють досягненню цілей, вправи і завдання мають бути привабливими, надихаючими і стимулюючими, з зарядом бадьорості, енергії і гарного настрою
[1] Навчально-методичний посібник «Інклюзивне навчання у закладах загальної середньої освіти: керівництво для тренера». Доступ до видання: https://is.gd/slo3lX