Зміст
Кращі методи навчання є веселим, швидкими і успішними. Вони включають розслаблення, дію, мотивацію, емоції і задоволення.
Гордон Драйден і Джанет Вос
(The new learning revolution and seven kees to unlock it)
Раніше люди протягом усього життя користувалися знаннями, здобутими у середній та вищій школі. У ХХІ столітті цього замало, адже розвиток технологій відбувається надшвидкими темпами. «Період напіврозпаду» деяких спеціальностей не перевищує двох років. Це означає, що здобуті в університеті знання можуть наполовину втратити свою актуальність уже за два роки після отримання диплома. Якщо людина припинить учитися, її фаховий рівень швидко знизиться.
В інформаційному суспільстві безперервне оновлення знань та уміння їх застосовувати набуває першорядного значення. Необхідність навчатися протягом життя стосується всіх професій, але передусім тих, що пов’язані з високими технологіями — комп’ютерами, засобами зв’язку, біотехнологіями.
Уже нині цінуються не так засвоєні знання, як уміння опрацьовувати значні обсяги інформації, знання іноземних мов і комп’ютерних технологій. Актуальним стає вміння критично мислити, що допомагає орієнтуватися в океані інформації, відрізняти факти від міфів і рекламних повідомлень. Надзвичайної ваги набуває креативність — здатність мислити творчо і нестандартно, знаходити оригінальні рішення, продукувати свіжі ідеї.
Та найважливішим є уміння вчитися самостійно, без зайвого напруження, отримуючи задоволення від навчання.
Для самостійного навчання важливо розуміти, як працює наш мозок, вчитися активно, удосконалювати свій стиль навчання, раціонально планувати час і володіти прийомами, що допомагають краще засвоювати інформацію (мал. 6.1.)
Мал. 6.1.
|
1. За останні кілька десятиліть зроблено визначні відкриття у вивченні мозку людини. Ми дізналися, що наш мозок має майже необмежені можливості, а люди використовують лише крихітну частку свого інтелектуального потенціалу. 2. Ліва півкуля мозку відповідає переважно за мову, логіку, аналіз і обчислення, а права — за уяву, ритм, риму, кольори, розпізнавання об’єктів. Що більше людина використовує лише одну півкулю, то менше вона може послуговуватися другою в ситуаціях, коли це необхідно. Але якщо «слабшу» півкулю весь час стимулювати й залучати до роботи разом із «сильною», ефективність навчання зростає у кілька разів (це явище називають синергією мозку). 3. Наш мозок складається з чотирьох відділів. Кора мозку («мозок людини») відповідає за мислення, керує свідомими діями. Лімбічна система («мозок ссавців») відповідає за емоції, відіграє важливу роль у запам’ятовуванні. Стовбур («рептильний мозок») контролює інстинкти, зокрема дихання, обмін речовин. Мозочок («маленький мозок») забезпечує рівновагу, координацію рухів та пізнавальних процесів. 4. Ми навчаємось ефективно, коли позитивно налаштовані й перебуваємо у стані розслабленої готовності. Цього можна досягти за допомогою спокійної музики, цікавої історії або спеціальних вправ |
 |
За активного навчання ми робимо більше і при цьому менше втомлюємось,а це, у свою чергу, приносить задоволення й стимулює наш ентузіазм.
| Ви навчаєтеся пасивно, коли: | Ви навчаєтесь активно, коли: |
|
очікуєте інструкцій та інформації від учителя; виконуєте лише те, що вимагають |
ставите запитання; шукаєте додаткову інформацію; виконуєте творчі завдання і проєкти |
|
сприймаєте кожну нову порцію інформації як окрему, не пов’язану з попередніми |
шукаєте зв’язки між окремими порціями нової інформації; намагаєтесь пов’язати її з тим, що вже знаєте |
| намагаєтеся механічно завчити матеріал (зубріння без розуміння) |
прагнете зрозуміти матеріал; шукаєте асоціації, систематизуєте, застосовуєте мнемонічні прийоми |
|
те, що вивчаєте, особисто для вас не має сенсу; не намагаєтесь використати інформацію в інших ситуаціях чи в реальному житті |
ви особисто зацікавлені у вивченні цього матеріалу; намагаєтесь якнайшвидше застосувати нові знання на практиці |
|
нудьгуєте; швидко втомлюєтесь |
здатні тривалий час концентрувати увагу |
|
не знаєте, що робити далі; очікуєте, що інші люди нагадуватимуть вам про завдання і терміни |
берете на себе відповідальність за організацію процесу навчання; самостійно плануєте час; точно знаєте, що робитимете далі |
|
оцінювання результатів покладаєте на інших; не аналізуєте результатів; ігноруєте рекомендації вчителя; не зацікавлені у виправленні оцінки, навіть якщо вона не задовольняє вас |
уважно ставитеся до коментарів учителя; запитуєте, що треба зробити для покращення результату; самостійно оцінюєте свій прогрес (що вдалося і що не вдалося); аналізуєте ефективність свого стилю навчання; намагаєтеся заповнити прогалини у знаннях |
Усі люди запам’ятовують інформацію по-різному[1].
Люди, які отримують інформацію через слуховий канал, називаються аудіалами. Візуали - це люди, які сприймають більшість інформації за допомогою зору. Кінестетик - той, хто сприймає інформацію через інші відчуття (дотик, нюх тощо). Є також люди, у яких сприйняття інформації відбувається через логічне осмислення, з допомогою цифр, знаків, логічних доказів, вони називаються дискрети.
|
Візуали (близько 30% людей). Найкраще сприймають яскравість, розмір і колір, його насиченість, сила і чистота; контрастність; фактура; форма і симетрія, а також вербальні та невербальні засоби, що визначають перераховані вище поняття. Візуали дивляться співрозмовнику в очі. Вони упевнені, що їх слухають тільки тоді, коли на них дивляться. Аудіали (близько 30% людей). Звертають увагу на висоту тону або звуку, темп, гучність, ритм, тембр і резонанс. Представники аудіальної групи мають гострий слух і чудову пам’ять. Вони прекрасні слухачі, що запам’ятовують подробиці розповіді. Кінестетики (близько 40% людей). Реагують на частоту, тиск, тривалість дії, інтенсивність уваги, а також позитивні чи негативні реакції на діяльність. Під час спілкування вони можуть не дивитися на співрозмовника, але будуть постійно торкатися його рукою. |
Ознаки, за якими можна виявити головний канал сприйняття учнів, наведено у таблиці:
| Ознаки | Візуали | Аудіали | Кінестетики |
| Слова, які використовують у спілкуванні |
Пов’язані із зором: дивитися, картина, спостерігати, на перший погляд, прозорий, яскравий, як бачите тощо |
Пов’язані із слуховим сприйняттям: голос, послухайте, обговорювати, мовчазний, тиша, голосний, мелодійний тощо |
Пов’язані з відчуттям чи рухом: схопити, м’який, теплий, дотик, пружний, добрий нюх тощо |
| Напрям погляду |
Вгору |
Перед собою |
Додолу |
| Що впливає на довільну увагу |
Шум практично не заважає |
Легко відволікають звуки |
Важко концентрувати свою увагу, може відволікти що завгодно |
| Що краще запам’ятовують |
Пам’ятає те, що бачив, запам’ятовує малюнки |
Те, що обговорював, слухав |
Пам’ятає загальне враження, запам’ятовує рухи |
| Рекомендації вчителю щодо врахування у навчанні учнів |
Дозволяти тримати біля себе аркуш паперу, на якому він підчас осмислення та запам’ятовування матеріалу може креслити малювати тощо |
Не робити зауваження аудіалу, коли він в процесі запам’ятовування тихенько говорить чи рухає губами - йому так легше запам’ятовувати |
Не змушувати довго сидіти не рухаючись; необхідно надавати можливість моторної розрядки: сходити за крейдою, писати на дошці, демонструвати муляж. Найкраще запам’ятовує під час руху |
Умовно можна виділити чотири типові стилі навчання (мал. 6.2).
Мал. 6.2.
Отримавши однакові завдання, «Пірнальник», «мрійник», «логік» і «мандрівник» діятимуть по різному
Типові стилі навчання рідко трапляються в чистому вигляді. У житті ми поєднуємо різні підходи або використовуємо їх залежно від обставин. Якщо зрозуміємо, що наш стиль навчання не ефективний, можемо легко змінити його. Ознаки, переваги і резерви розвитку кожного із типових стилів навчання наведено на мал. 6.3.
Мал. 6.3.
[1] https://is.gd/IveC7T