2.1 Поняття і види компетентностей

Зміст

Загальне поняття компетентності означає це здатність людини ефективно діяти в професійній та/або особистісній сферах життя. 

Структурно компетентності визначаються як комбінація знань, навичок та ставлень, де:

знання складається з фактів і цифр, концепцій, ідей та теорій, які вже встановлені та підтримують розуміння певної сфери або предмета; навички визначаються як здатність та спроможність виконувати процеси та використовувати наявні знання для досягнення результатів; ставлення описують диспозиції сприйняття і налаштованості щодо ідей, людини або ситуації й спонукають до відповідних реакцій або дій.

 

Виділяють види компетентності за рівнем їх універсальності, наприклад:

психосоціальні ключові за видами множинного інтелекту за видами професійної діяльності

 

 

Базові психосоціальні компетентності. Їх ще називають «мета навичками», м’якими навичками, або життєвими навичками. Вони необхідні людині у будь якій діяльності і становлять основу ключових, професійних і предметних компетентностей.

Це такі навички, як критичне мислення, аналітичне мислення, вирішення проблем, творчість, робота в команді, вміння спілкування та проводити переговори, прийняття рішень, саморегуляція, стійкість, емпатія, участь, повага до різноманітності тощо.

Ключові компетентності за переліком Європейського Союзу це ті, які необхідні всім людям для підвищення особистого потенціалу і розвитку, розширення можливостей працевлаштування, соціальної інтеграції та активного громадянства. Такі компетентності розвиваються в процесі навчання протягом усього життя, починаючи з раннього дитинства шляхом формального, неформального та інформального навчання.

Усі ключові компетентності вважаються однаково важливими: кожна з них сприяє успішному життю в суспільстві. Компетенції можуть застосовуватися у багатьох контекстах і в різних комбінаціях. Вони переплітаються та поєднуються: розвиваючи компетентності, важливі для однієї життєвої сфери, ми одночасно розвиваємо й пріоритетні для іншої.

Компетентності за видами множинного інтелекту. Ми вже згадували про них у першій главі в контексті здатностей людини:

 

Види компетентностей за Говардом Гарднером

Мовна (лінгвістична) – здатність читати, писати, спілкуватися за допомогою слова Логічна (математична) – здатність мислити абстрактно і логічно, рахувати, аналізувати, чітко організовувати Музична – здатність відчувати ритм, тональність, звукові гами, відтворювати складні музичні структури Просторово-візуальна – здатність мислити образами, відчувати цілісність, орієнтуватися у просторі Кінестетична (моторна) – здатність оперувати предметами, сприймати на дотик, вчитися через діяльність, майструвати, володіти тілом Соціальна (міжособистісна) – здатність контактувати з іншими, співпрацювати, діяти в команді Психологічна (інтраперсональна) – здатність усвідомлювати власну сутність, потреби і можливості, позитивно ставитись до себе, критично і творчо мислити, приймати рішення, володіти собою, ставити мету і досягати успіху Натуралістична (природознавча) – чутливість до природного світу рослин і тварин, здатність помічати найтонші відмінності в деталях, спостережливість

 

Компетентності за видами професійної діяльності ‑ це здатності ефективно діяти і досягати результатів у конкретній сфері життєдіяльності людини, зокрема в освітній. Ознаки професійної компетентності зазвичай прописують у стандартах (професійних кваліфікаціях). Для освітньої сфери такими є державні освітні програми. Вони задають загальні і галузеві (предметні) компетентності як бажаний результат навчання на кожному рівні освіти (наприклад, початкової, основної та старшої школи).