6.1 Умови ефективного навчання
Зміст
Кращі методи навчання є веселим, швидкими і успішними. Вони включають розслаблення, дію, мотивацію, емоції і задоволення.
Гордон Драйден і Джанет Вос
(The new learning revolution and seven kees to unlock it)
Раніше люди протягом усього життя користувалися знаннями, здобутими у середній та вищій школі. У ХХІ столітті цього замало, адже розвиток технологій відбувається надшвидкими темпами. «Період напіврозпаду» деяких спеціальностей не перевищує двох років. Це означає, що здобуті в університеті знання можуть наполовину втратити свою актуальність уже за два роки після отримання диплома. Якщо людина припинить учитися, її фаховий рівень швидко знизиться.
В інформаційному суспільстві безперервне оновлення знань та уміння їх застосовувати набуває першорядного значення. Необхідність навчатися протягом життя стосується всіх професій, але передусім тих, що пов’язані з високими технологіями — комп’ютерами, засобами зв’язку, біотехнологіями.
Уже нині цінуються не так засвоєні знання, як уміння опрацьовувати значні обсяги інформації, знання іноземних мов і комп’ютерних технологій. Актуальним стає вміння критично мислити, що допомагає орієнтуватися в океані інформації, відрізняти факти від міфів і рекламних повідомлень. Надзвичайної ваги набуває креативність — здатність мислити творчо і нестандартно, знаходити оригінальні рішення, продукувати свіжі ідеї.
Та найважливішим є уміння вчитися самостійно, без зайвого напруження, отримуючи задоволення від навчання.
Для самостійного навчання важливо розуміти, як працює наш мозок, вчитися активно, удосконалювати свій стиль навчання, раціонально планувати час і володіти прийомами, що допомагають краще засвоювати інформацію (мал. 6.1.)
Мал. 6.1.
|
1. За останні кілька десятиліть зроблено визначні відкриття у вивченні мозку людини. Ми дізналися, що наш мозок має майже необмежені можливості, а люди використовують лише крихітну частку свого інтелектуального потенціалу. 2. Ліва півкуля мозку відповідає переважно за мову, логіку, аналіз і обчислення, а права — за уяву, ритм, риму, кольори, розпізнавання об’єктів. Що більше людина використовує лише одну півкулю, то менше вона може послуговуватися другою в ситуаціях, коли це необхідно. Але якщо «слабшу» півкулю весь час стимулювати й залучати до роботи разом із «сильною», ефективність навчання зростає у кілька разів (це явище називають синергією мозку). 3. Наш мозок складається з чотирьох відділів. Кора мозку («мозок людини») відповідає за мислення, керує свідомими діями. Лімбічна система («мозок ссавців») відповідає за емоції, відіграє важливу роль у запам’ятовуванні. Стовбур («рептильний мозок») контролює інстинкти, зокрема дихання, обмін речовин. Мозочок («маленький мозок») забезпечує рівновагу, координацію рухів та пізнавальних процесів. 4. Ми навчаємось ефективно, коли позитивно налаштовані й перебуваємо у стані розслабленої готовності. Цього можна досягти за допомогою спокійної музики, цікавої історії або спеціальних вправ |
 |
За активного навчання ми робимо більше і при цьому менше втомлюємось,а це, у свою чергу, приносить задоволення й стимулює наш ентузіазм.
| Ви навчаєтеся пасивно, коли: | Ви навчаєтесь активно, коли: |
|
очікуєте інструкцій та інформації від учителя; виконуєте лише те, що вимагають |
ставите запитання; шукаєте додаткову інформацію; виконуєте творчі завдання і проєкти |
|
сприймаєте кожну нову порцію інформації як окрему, не пов’язану з попередніми |
шукаєте зв’язки між окремими порціями нової інформації; намагаєтесь пов’язати її з тим, що вже знаєте |
| намагаєтеся механічно завчити матеріал (зубріння без розуміння) |
прагнете зрозуміти матеріал; шукаєте асоціації, систематизуєте, застосовуєте мнемонічні прийоми |
|
те, що вивчаєте, особисто для вас не має сенсу; не намагаєтесь використати інформацію в інших ситуаціях чи в реальному житті |
ви особисто зацікавлені у вивченні цього матеріалу; намагаєтесь якнайшвидше застосувати нові знання на практиці |
|
нудьгуєте; швидко втомлюєтесь |
здатні тривалий час концентрувати увагу |
|
не знаєте, що робити далі; очікуєте, що інші люди нагадуватимуть вам про завдання і терміни |
берете на себе відповідальність за організацію процесу навчання; самостійно плануєте час; точно знаєте, що робитимете далі |
|
оцінювання результатів покладаєте на інших; не аналізуєте результатів; ігноруєте рекомендації вчителя; не зацікавлені у виправленні оцінки, навіть якщо вона не задовольняє вас |
уважно ставитеся до коментарів учителя; запитуєте, що треба зробити для покращення результату; самостійно оцінюєте свій прогрес (що вдалося і що не вдалося); аналізуєте ефективність свого стилю навчання; намагаєтеся заповнити прогалини у знаннях |
Усі люди запам’ятовують інформацію по-різному[1].
Люди, які отримують інформацію через слуховий канал, називаються аудіалами. Візуали - це люди, які сприймають більшість інформації за допомогою зору. Кінестетик - той, хто сприймає інформацію через інші відчуття (дотик, нюх тощо). Є також люди, у яких сприйняття інформації відбувається через логічне осмислення, з допомогою цифр, знаків, логічних доказів, вони називаються дискрети.
|
Візуали (близько 30% людей). Найкраще сприймають яскравість, розмір і колір, його насиченість, сила і чистота; контрастність; фактура; форма і симетрія, а також вербальні та невербальні засоби, що визначають перераховані вище поняття. Візуали дивляться співрозмовнику в очі. Вони упевнені, що їх слухають тільки тоді, коли на них дивляться. Аудіали (близько 30% людей). Звертають увагу на висоту тону або звуку, темп, гучність, ритм, тембр і резонанс. Представники аудіальної групи мають гострий слух і чудову пам’ять. Вони прекрасні слухачі, що запам’ятовують подробиці розповіді. Кінестетики (близько 40% людей). Реагують на частоту, тиск, тривалість дії, інтенсивність уваги, а також позитивні чи негативні реакції на діяльність. Під час спілкування вони можуть не дивитися на співрозмовника, але будуть постійно торкатися його рукою. |
Ознаки, за якими можна виявити головний канал сприйняття учнів, наведено у таблиці:
| Ознаки | Візуали | Аудіали | Кінестетики |
| Слова, які використовують у спілкуванні |
Пов’язані із зором: дивитися, картина, спостерігати, на перший погляд, прозорий, яскравий, як бачите тощо |
Пов’язані із слуховим сприйняттям: голос, послухайте, обговорювати, мовчазний, тиша, голосний, мелодійний тощо |
Пов’язані з відчуттям чи рухом: схопити, м’який, теплий, дотик, пружний, добрий нюх тощо |
| Напрям погляду |
Вгору |
Перед собою |
Додолу |
| Що впливає на довільну увагу |
Шум практично не заважає |
Легко відволікають звуки |
Важко концентрувати свою увагу, може відволікти що завгодно |
| Що краще запам’ятовують |
Пам’ятає те, що бачив, запам’ятовує малюнки |
Те, що обговорював, слухав |
Пам’ятає загальне враження, запам’ятовує рухи |
| Рекомендації вчителю щодо врахування у навчанні учнів |
Дозволяти тримати біля себе аркуш паперу, на якому він підчас осмислення та запам’ятовування матеріалу може креслити малювати тощо |
Не робити зауваження аудіалу, коли він в процесі запам’ятовування тихенько говорить чи рухає губами - йому так легше запам’ятовувати |
Не змушувати довго сидіти не рухаючись; необхідно надавати можливість моторної розрядки: сходити за крейдою, писати на дошці, демонструвати муляж. Найкраще запам’ятовує під час руху |
Умовно можна виділити чотири типові стилі навчання (мал. 6.2).
Мал. 6.2.
Отримавши однакові завдання, «Пірнальник», «мрійник», «логік» і «мандрівник» діятимуть по різному
Типові стилі навчання рідко трапляються в чистому вигляді. У житті ми поєднуємо різні підходи або використовуємо їх залежно від обставин. Якщо зрозуміємо, що наш стиль навчання не ефективний, можемо легко змінити його. Ознаки, переваги і резерви розвитку кожного із типових стилів навчання наведено на мал. 6.3.
Мал. 6.3.
[1] https://is.gd/IveC7T
6.2 Способи ефективного навчання
Зміст
Розвиток сприйняття, пам’яті, уваги
Методи розвитку множинного інтелекту
Щоб ефективно навчатися, необхідно раціонально планувати час і володіти прийомами, які допомагають краще засвоювати інформацію
Ви перевантажені справами і нічого не встигаєте? Проаналізуйте чому. Можливо, маєте звичку зволікати до останньої миті або хапатися за все одночасно? Якщо хочете знизити рівень стресу і встигати робити більше, навчіться розставляти пріоритети.
Упорядкувати життя допоможе матриця Ейзенхауера. Вона має два параметри: «важливо» і «терміново».
- Важливо — справи, які допомагають досягти визначених цілей і здійснити місію. Згідно з принципом Парето, лише 20 % справ дають 80 % результату. Отже, можемо позбутися до 80 % непотрібної роботи.
- Терміново — те, що неможливо відкласти на потім, що потребує негайного вирішення.
Позначивши цими параметрами осі координат, отримаємо матрицю, яка дає змогу розподілити справи на чотири категорії.
Поради Ейзенхауера:
- справи з квадратів С і D можна сміливо відкинути;
- справи з квадрата А можна скоротити, вчасно приділяючи увагу справам із квадрата В;
- регулярно плануйте справи з квадрата В.
Ефективне навчання потребує знання процесів сприйняття та засвоєння інформації. Процес засвоєння інформації охоплює три стадії: сприйняття інформації; її розпізнавання і кодування; відтворення та пригадування інформації.
Стадія 1. Сприйняття інформації
Щоб сприйняти і запам’ятати інформацію, треба звернути на неї увагу. Ми пам’ятаємо більше, коли:
- зацікавлені у предметі й зосереджені на тому, що вивчаємо;
- вчимось у стані розслабленої готовності (без напруження);
- час від часу робимо короткі перерви;
- активно працюємо з інформацією: структуруємо, пов’язуємо її з тим, що вже знаємо, ставимо запитання, конспектуємо, малюємо карти пам’яті, навчаємо інших тощо;
- робимо інформацію емоційно забарвленою, цікавою.
Стадія 2. Розпізнавання і кодування інформації
Мозок розпізнає і кодує нову інформацію у декілька способів: візуальний (картинки, фільми), аудіальний (звуки, голоси, музика), кінестетичний (дотики, м’язова пам’ять), вербальний (внутрішній голос), запахи, смаки. Усі способи кодування інформації є ключами доступу до неї. Що більше способів кодування було задіяно, то легше буде згодом пригадувати цю інформацію.
Стадія 3. Відтворення (пригадування) інформації
Довготривала пам’ять містить дуже багато інформації (образів, фактів). Здається, що люди взагалі нічого не забувають, лише з часом втрачають ключі доступу до інформації (наприклад, під гіпнозом людина може згадати найдрібніші деталі подій з далекого минулого). Існують прийоми, які допомагають краще відтворювати інформацію. Їх називають мнемонічними прийомами. Це, зокрема:
- Ефект краю — краще пригадуються початок і кінець інформації, а середина — випадає. Тому варто приділяти більше уваги центральній частині інформації. Також краще пам’ятається вивчене на початку дня і перед сном.
- Ефект серіалу — легше запам’ятовується незавершена інформація. Цей ефект з успіхом використовують у серіалах, перериваючи серію на найцікавішому епізоді.
- Ефект контрасту — ми краще запам’ятовуємо, коли чергуємо вивчення різнопланової інформації. Наприклад, після історії України краще вчити математику, а не всесвітню історію.
- Ефект повторення — краще пам’ятаємо те, що декілька разів повторили. Ефективне повторення подібне до ревізії: ми скануємо інформацію, відшукуючи те, що не пам’ятаємо, і пов’язуємо це з тим, що нам відомо. У процесі повторення триває систематизація інформації та її обробка (писання карток, малювання схем, переказування, виконання тренувальних тестів).
Таємниці пам’яті завжди привертали увагу дослідників. Так, грецький філософ Платон (ІV ст. до н. е.) вважав, що пам’ять подібна до воскової пластини, на якій утворюється відбиток твердого предмета. Як поверхня воскової пластини з часом розгладжується, так і відбитки різних подій стираються з пам’яті з плином часу.
Греки так обожнювали пам’ять, що в їхній міфології з’явилася навіть богиня пам’яті — Мнемозіда. Від її імені походить поняття «мнемонічні прийоми», тобто прийоми кращого запам’ятовування.
Давні й сучасні мнемонічні прийоми ґрунтуються на таких простих принципах:
- Синестезія — для розвитку пам’яті треба постійно тренувати всі органи чуттів (зір, слух, нюх, смак, дотик). Більшість людей, яких природа нагородила феноменальною пам’яттю, і тих, хто сам розвинув у собі такі здібності, мають розвинені органи чуттів і здатність створювати яскраві образи на основі отриманої інформації.
- Асоціації — наш мозок має асоціативну кору. Тому, дізнавшись щось нове, постарайся поєднати його з тим, що вже знаєш.
- Порядок, логіка, нумерація — запам’ятовування чогось логічно впорядкованого, пронумерованого допомагає скоріше пригадати потрібну інформацію.
- Гумор, перебільшення — створюючи образ для запам’ятовування, можна карикатурно збільшити його розміри, змінити форму, колір.
- Позитив — люди неохоче пригадують те, що викликає неприємні почуття. Негативна інформація, навіть якщо для її запам’ятовування використовували усі важливі принципи, може блокуватися мозком, оскільки згадка про неї неприємна.
- Уява — найефективніший інструмент запам’ятовування, який допомагає використовувати наведені вище принципи.
Під час навчання нам доводиться опановувати великі обсяги навчального матеріалу. Зазвичай для цього роблять конспект, що складається з визначень, цитат, дат, списків тощо. У написанні конспектів здебільшого використовують принципи запам’ятовування, які пов’язують з діяльністю лівої півкулі, що відповідає за мову, логіку, складання списків, операції з числами і не враховує таких принципів, як асоціативність, уява, гумор, перебільшення тощо.
Тоні Б’юзен запропонував пропонує замість класичних конспектів розробляти карти пам’яті (мал. 6.4). Вони залучають до збалансованої роботи обидві півкулі мозку. Карти пам’яті допомагають створити цілісний образ навчального матеріалу — ключових понять і взаємозв’язків між ними.
Щоб створити карту пам’яті, знадобляться:
- чистий аркуш паперу;
- простий олівець або ручка;
- кольорові олівці;
- маркери або фломастери.
Мал. 6.4 Приклад карти пам’яті
Як це робити:
- У центрі намалюйте (права півкуля) символ теми.
- Від центрального символу проведіть лінії, над якими напишіть (ліва півкуля) чи намалюйте (права півкуля) ключові поняття, що стосуються теми.
- Написи мають бути лаконічними (два-три слова).
- Писати краще друкованими літерами, такий текст легше читати і запам’ятовувати.
- Кожна лінія може мати розгалуження, необхідні для розкриття конкретного поняття.
- Для створення карти використовуйте різні кольори (права півкуля) — це сприяє запам’ятовуванню, стимулює інші мозкові процеси.
- Під час створення карти можете усвідомити, що деякі поняття пов’язані не лише з центральною темою, а й між собою (ліва півкуля). Такі зв’язки позначте стрілками різного кольору і форми (права півкуля).
- Використовуйте підкреслення, геометричні фігури (прямокутники, овали) для виділення понять, що повторюються або на які ви хочете звернути увагу.
Нижче наведено ефективні способи навчання для розвитку різних видів інтелекту.
| Лінгвістичний інтелект (вербальна обдарованість, мовна компетентність) |
|
| Ознаки |
Вправне використання слів, люблять експериментувати зі словами, демонструють обдарованість у сфері вербальної майстерності: слуханні, виступах, читанні та письмі. |
| Ефективні методи навчання |
Читання цікавих книжок, ігри зі словами або виконання завдань на картках, прослуховування аудіо записів розповідей, використання різноманітних комп’ютерних технологій, участь в обговореннях та дискусіях. |
| Логіко-математичний інтелект (обдарованість у сфері чисел та умовиводів, логіко-математична компетентність) |
|
| Ознаки |
Схильність до оперування числами, умовиводів та розв’язання проблем: розуміється на зіставлянні структур та встановленні зв’язків |
| Ефективні методи навчання |
Класифікація та встановлення причинно-наслідкових зв’язків, ігри з числами та логічні ігри, розгадування різноманітних загадок. |
| Музичний інтелект (музична обдарованість) |
|
| Ознаки |
Відтворює мелодії, співає у правильній тональності, тримає ритм, любить співати, має чутливість до звуків та ритму, образів та музичного відтворення. |
| Ефективні методи навчання |
Прослуховування різних музичних записів, участь у ритмічних іграх та вправах, гра на різних інструментах; придумування назв пісень, які розкривають зміст; використання в проєктах або презентаціях звуків навколишнього середовища, музичних фрагментів. |
| Візуально-просторовий інтелект (образна обдарованість) |
|
| Ознаки |
Здатність точно уявляти, тонка чутливість до найдрібніших зорових наочних деталей, зацікавленість графічними образами, таблицями або малюнками. |
| Ефективні методи навчання |
Експерименти з кольорами, експериментування з графічними об’єктами, вдосконалення навичок спостереження, знаходження виходів із лабіринтів або розв’язання інших просторових головоломок, вправи з образами та активне фантазування, використання картинок, графіків та карт. |
| Кінестетичний інтелект (моторно-рухова вправність усього тіла) |
|
| Ознаки |
Для унаочнення своїх ідей активно користуються власним тілом,виразною мімікою, жестами; спритні у практичних вправах та іграх, мають добре розвинену тактильну чутливість. |
| Ефективні методи навчання |
Ігри з кубиками та іншими конструкційними матеріалами, танці, різноманітні рухливі спортивні заняття, участь у театралізованих виставах або інсценізаціях та використання пристроїв-маніпуляторів. |
| Міжособистісний інтелект (здатність відчувати людей, соціальні компетентності) |
|
| Ознаки |
Помітний інтерес до людей, високий рівень товариськості, приязність, прагнення до взаємодії та приналежності до спільноти,вміння відчувати настрій, ставлення та бажання інших людей. |
| Ефективні методи навчання |
Спільні ігри та стратегії, групові проєкти та їх обговорення. Книжки та матеріали про різні культури, інсценізації та рольові ігри, співпраця. |
| Внутрішньоособистісний інтелект (здатність до самоаналізу, психологічні компетентності ) |
|
| Ознаки |
Чіткі уявлення про себе, повага до власних почуттів, цінностей та ідей; зазвичай віддає перевагу роботі на самоті. |
| Ефективні методи навчання |
Участь у незалежних проєктах; читання просвітницьких та науково-популярних книжок ; ведення журналу спостережень, щоденника навчання; участь в іграх та вправах, які вимагають фантазування та уяви; схильність до усамітнення для роздумів. |
| Натуралістичний/природознавчий інтелект (чутливість до природи) |
|
| Ознаки |
Захоплення природним світом рослин та тварин, отримання нових знань з мандрівок на природі, здатність помічати найтонші відмінності в деталях, спостережливість. |
| Ефективні методи навчання |
Вивчення природи, колекціонування та класифікація природних об’єктів, польові дослідження. |
Для підвищення ефективності навчання можуть бути корисними такі рекомендації:[1]
- Надавати навчальний матеріал в різних видах: аудіально, візуально, кінестетично (за допомогою рухів) з урахуванням різних типів інтелекту
- Заохочувати учнів представляти результати своєї діяльності в різних видах: усна розповідь, малюнок/схема/діаграма, вірш, п’єса, пантоміма, модель, скульптура тощо
- Надавати різні види індивідуальних самостійних робіт
- Використовувати різні види групової + парної роботи, метод проєктів
- Надавати вправи і завдання близькі щоденному оточенню учня
- Залучати учнів до формування і формулювання цілей власного навчання/очікуваних результатів і оцінювання (Ознайомлення і роз’яснення - обговорення - узгодження; надання прикладів чи незакінчених речень з цілями - коригування; самостійне формулювання)
- Використовувати ІКТ при викладанні і при індивідуальній/ парній/ груповій діяльності учнів.
- Крім корисної інформації і завдань, що сприяють досягненню цілей, вправи і завдання мають бути привабливими, надихаючими і стимулюючими, з зарядом бадьорості, енергії і гарного настрою
[1] Навчально-методичний посібник «Інклюзивне навчання у закладах загальної середньої освіти: керівництво для тренера». Доступ до видання: https://is.gd/slo3lX
6.3 Навчальне середовище у класі
Зміст
Ознаки ефективного навчання у класі
З метою реалізації ідеї інтегрованого навчання Міністерство освіти і науки України розробило рекомендації, як має бути влаштований новий освітній простір у Новій українській школі (https://is.gd/L8gIMF). Рекомендації передбачають 8 навчальних осередків:
|
Гордон Драйден і Джанет Вос, дослідники світових освітніх практик, у своєму бестселері «Unlimited. The new learning revolution and seven kees to unlock it» наводять 7 визначальних ознак ефективного навчання у класі:
|
Досягненню зазначених ознак у реальній практиці сприяє застосування інтерактивних (тренінгових) методів і наведених у цій главі методик ефективного навчання.
6.4 Концептуальна рамка «Безпечна і дружня до дитини школа»
Зміст
Школа — складна соціальна система, забезпечення життєдіяльності якої потребує одночасного врахування комплексу чинників.
З метою системного аналізу, планування, моніторингу процесу і оцінки результатів удосконалення навчального закладу, громадська організація «Здоров’я через освіту» за підтримки Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) і Міністерства освіти і науки України розробило концепцію і онлайн інструменти «Безпечна і дружня до дитини школа» (http://scfs.multycourse.com.ua/ua/).
Основні ідеї концепції представлено на слайдах:
Список використаних джерел
До параграфу 6.1:
- Бадалев А.А. Теоретико-методологические аспекты изучения эмпатии / А. А. Бадалев,Т. Р. Каштанова // Групповая психотерапия при неврозах; под ред. Б.Д. Карвасарского , В.А.Мазуренко. – Л., 1975. – С. 11-19.
- Кравченко Г.Ю. Інклюзивна освіта / Г.Ю. Кравченко, Г.О. Сіліна. – Х. : Ранок, 2014. – 144 с.
- Лорман Т. Інклюзивна освіта. Підтримка розмаїття у класі: [практ. посіб.] /Лорман Т., Деппелер Д., Харві Д.; [пер. з англ. Т. Клекота]. – К. : СПД-ФО Парашин І.С., 2010. – 296 с.
- Розиток життєвих навичок. Навчально-методичний посібник для роботи зі старшокласниками і випускниками інтернатних закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.– Київ, 2011.
- Санникова О. П. Эмоциональность в структуре личности / О. П. Санникова. – Одеса: Хорс, 1995.
- Бойчук Ю. Д., Бородіна О. С., Микитюк О. М. Інклюзивна компетентність майбутнього вчителя основ здоров’я: [монографія].
- Рябовол Т. А. Соціально-психологічні чинники розвитку емпатії у молодших школярів загальноосвітніх навчальних закладів [Електронний ресурс] / Т. А. Рябовол. – Режим доступу до ресурсу: https://is.gd/apOdN3.
- Барбара Б. Х. Когда твой ребенок — психопат [Електронний ресурс] / Брэдли Хагерти Барбара. – 2017. – Режим доступу до ресурсу: https://is.gd/e6GA1O
- Основи здоров'я: Підручник для 9 класу [Електронний ресурс] / І. Д.Бех, Т. В. Воронцова, В. С. Пономаренко, С. В. Страшко.—К.: Алатон, 2017.
До параграфу 6.2:
- Основи здоров'я: Підручник для 9 класу [Електронний ресурс] / І. Д.Бех, Т. В. Воронцова, В. С. Пономаренко, С. В. Страшко.—К.: Алатон, 2017.
- Навчально-методичний посібник «Інклюзивне навчання у закладах загальної середньої освіти: керівництво для тренера». Доступ до видання: https://is.gd/slo3lX
До параграфу 6.3:
- Основи здоров'я: Підручник для 8 класу / І. Д.Бех, Т. В. Воронцова, В. С. Пономаренко, С. В. Страшко.—К.: Алатон, 2016.
- Основи здоров'я: Підручник для 9 класу / І. Д.Бех, Т. В. Воронцова, В. С. Пономаренко, С. В. Страшко.—К.: Алатон, 2017.
До параграфу 6.4:
- Онлайн-курс «Безпечна і дружня до дитини школа» http://scfs.multycourse.com.ua/ua/