3.1 Ключові ідеї
Зміст
Для реалізації принципів НУШ, зокрема інтегрованого і компетентнісного навчання, у типових освітніх програмах для початкової школи запроваджено й інтегрований курс «Я досліджую світ».
Ключові ідеї курсу наведено у таблиці.
№ | Ключові ідеї | Ознаки |
1. | Інтеграція кількох освітніх галузей: | курс інтегрує такі галузі: природнича, громадянська та історична, соціальна і здоров’язбережувальна, технологічна, інформатична, мовно-літературна (частково), математична (частково). |
2. | Спрямованість на розвиток множинних компетентностей: |
|
3. | Інтерактивні методи навчання: |
|
4. | Спеціальна підготовка вчителів: |
Підготовлені вчителі:
|
3.2 Зміст і очікувані результати
Зміст
Державний стандарт початкової освіти
Модельні програми, календарно-тематичне і поурочне планування
Вимоги до обов’язкових результатів навчання та компетентностей здобувачів освіти визначено за такими освітніми галузями:
- мовно-літературна (українська мова та література, мови та літератури відповідних корінних народів і національних меншин, іншомовна освіта);
- математична;
- природнича;
- технологічна;
- інформатична;
- соціальна і здоров’язбережувальна;
- громадянська та історична;
- мистецька;
- фізкультурна.
Для кожної освітньої галузі визначено мету та загальні результати навчання здобувачів освіти в цілому. За ними впорядковано обов’язкові результати навчання здобувачів освіти, які є основою для їх подальшого навчання на наступних рівнях загальної середньої освіти.
Мета і загальні очікувані результати за освітніми галузями, які інтегруються до курсу «Я досліджую світ» наведено у таблиці.
Повний перелік обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом, наведено за посиланням https://is.gd/AK99Mq.
Освітня галузь, які інтегруються |
Мета/ЗОРи (загальні очікувані результати) |
Природнича |
Мета: формування компетентностей в галузі природничих наук, техніки і технологій, екологічної та інших ключових компетентностей шляхом опанування знань, умінь і способів діяльності, розвитку здібностей, які забезпечують успішну взаємодію з природою, формування основи наукового світогляду і критичного мислення, становлення відповідальної, безпечної і природоохоронної поведінки здобувачів освіти у навколишньому світі на основі усвідомлення принципів сталого розвитку. ЗОРи: здобувач освіти:
|
Соціальна і здоров’язбережувальна |
Мета: формування соціальної компетентності та інших ключових компетентностей, активної громадянської позиції, підприємливості, розвиток самостійності через особисту ідентифікацію, застосування моделі здорової та безпечної поведінки, збереження власного здоров’я та здоров’я інших осіб, добробуту та сталого розвитку. ЗОРи: здобувач освіти:
|
Громадянська та історична |
Мета: формування громадянської та інших компетентностей, власної ідентичності та готовності до змін шляхом осмислення зв’язків між минулим і сучасним життям, активної громадянської позиції на засадах демократії, поваги до прав і свобод людини, толерантного ставлення до оточуючих, набуття досвіду життя в соціумі з урахуванням демократичних принципів. ЗОРи: здобувач освіти:
|
Технологічна |
Мета: формування компетентностей в галузі техніки і технологій та інших ключових компетентностей, здатності до зміни навколишнього світу засобами сучасних технологій без заподіяння йому шкоди, до використання технологій для власної самореалізації, культурного і національного самовираження. ЗОРи: здобувач освіти:
|
Інформатична |
Мета: формування інформаційно-комунікаційної компетентності та інших ключових компетентностей, здатності до розв’язання проблем з використанням цифрових пристроїв, інформаційно-комунікаційних технологій та критичного мислення для розвитку, творчого самовираження, власного та суспільного добробуту, навичок безпечної та етичної діяльності в інформаційному суспільстві. ЗОРи: здобувач освіти:
|
Освітні галузі, які інтегровано частково |
|
Мовно-літературна |
Мовно-літературна освітня галузь включає українську мову та літературу, мови та літератури відповідних корінних народів і національних меншин, іншомовну освіту. Метою вивчення української мови та літератури, мов та літератур відповідних корінних народів і національних меншин є формування комунікативної, читацької та інших ключових компетентностей; розвиток особистості здобувачів освіти засобами різних видів мовленнєвої діяльності; здатності спілкуватися українською мовою, мовами відповідних корінних народів і національних меншин для духовного, культурного і національного самовираження, користуватися ними в особистому і суспільному житті, міжкультурному діалозі; збагачення емоційно-чуттєвого досвіду, розвиток мовленнєво-творчих здібностей. ЗОРи: здобувач освіти:
|
Математична |
Мета: формування математичної та інших ключових компетентностей; розвиток мислення, здатності розпізнавати і моделювати процеси та ситуації з повсякденного життя, які можна розв’язувати із застосуванням математичних методів, а також здатності робити усвідомлений вибір. ЗОРи: здобувач освіти:
|
Розподіл годин на вивчення освітніх галузей визначається Базовим навчальним планом.
БАЗОВИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН
початкової освіти
Базовий навчальний план початкової освіти
для закладів загальної середньої освіти з українською мовою навчання
Назва освітньої галузі |
Кількість годин на рік | ||||
1 клас | 2 клас | 3 клас | 4 клас | разом | |
Інваріантний складник |
|||||
Мовно-літературна, у тому числі: |
315 | 315 | 315 | 315 | 1260 |
українська мова і література |
245 | 245 | 245 | 245 | |
іншомовна освіта |
70 | 70 | 70 | 70 | |
Математична |
140 | 140 | 140 | 140 | 560 |
Природнича |
140 | 175 | 210 | 210 | 735 |
Соціальна і здоров’язбережувальна |
|||||
Громадянська та історична |
|||||
Технологічна |
|||||
Інформатична |
|||||
Мистецька |
70 | 70 | 70 | 70 | 280 |
Фізкультурна* |
105 | 105 | 105 | 105 | 420 |
Варіативний складник |
|||||
Додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, курси за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять |
35 | 70 | 70 | 70 | 245 |
Загальнорічна кількість навчальних годин, що фінансуються з бюджету (без урахування поділу на групи) |
805 | 875 | 910 | 910 | 3500 |
Гранично допустиме тижневе/річне навчальне навантаження здобувача освіти |
20/700 |
22/770 |
23/805 | 23/805 |
88/3080 |
Типова освітня програма початкової освіти визначає умови для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової освіти, зокрема:
|
Найбільш поширеними є дві типові освітні програми: перша створена під керівництвом О. Савченко, друга – Р. Шияна.
Програма О. Савченко є окремим випадком більш загальної програми Р. Шияна. На відміну від програми Р. Шияна, вона містить орієнтовний зміст, і результати навчання на кінець кожного класу. Це дещо звужує можливості закладам освіти самостійно визначати траєкторію навчання у 1-2 класах.
Типові навчальні плани за обома освітніми програми на сайті МОН України за посиланням https://is.gd/DRcfgS.
Модельна програма – це орієнтовна навчальна програм для окремого предмету або курсу. Вона визначає «траєкторію» навчання, тобто календарно-тематичне планування, яке спрямовано на досягнення конкретних очікуваних результатів. Модельна програма є необов’язковою для закладів освіти. По суті, модельна програма – це один із можливих варіантів календарно-тематичного планування.
Міністерство освіти і науки розробило методичні рекомендації щодо календарно-тематичного і поурочного планування, зокрема для інтегрованого курсу «Я досліджую світ» https://is.gd/bLJosj. У цих рекомендаціях, зокрема, зазначається:
«Календарно-тематичне та поурочне планування здійснюється вчителем у довільній формі, у тому числі з використанням друкованих чи електронних джерел тощо. Формат, обсяг, структура, зміст та оформлення календарно-тематичних планів та поурочних планів-конспектів є індивідуальною справою вчителя. Встановлення універсальних у межах закладу загальної середньої освіти міста, району чи області стандартів таких документів є неприпустимим.
Автономія вчителя має бути забезпечена академічною свободою, включаючи свободу викладання, свободу від втручання в педагогічну, науково-педагогічну та наукову діяльність, вільним вибором форм, методів і засобів навчання, що відповідають освітній програмі, розробленням та впровадженням авторських навчальних програм, проєктів, освітніх методик і технологій, методів і засобів, насамперед методик компетентнісного навчання. Вчитель має право на вільний вибір освітніх програм, форм навчання, закладів освіти, установ і організацій, інших суб’єктів освітньої діяльності, що здійснюють підвищення кваліфікації та перепідготовку педагогічних працівників.
При розробленні календарно-тематичного, системи поурочного планування вчителю/вчительці необхідно самостійно вибудовувати послідовність формування очікуваних результатів навчання, враховуючи при цьому послідовність розгортання змісту в обраному ними підручнику. Учитель може самостійно переносити теми уроків, відповідно до засвоєння учнями навчального матеріалу, визначати кількість годин на вивчення окремих тем. Адміністрація закладу загальної середньої освіти або працівники методичних служб можуть лише надавати методичну допомогу вчителю, з метою покращення освітнього процесу, а не контролювати його.
Звертаємо увагу педагогічних працівників на те, що відповідно до вимог Державного стандарту початкової освіти у навчальних програмах з усіх предметів і курсів передбачено 20% резервного часу. При складанні календарно-тематичного планування учитель може використовувати його на власний розсуд, наприклад, для вдосконалення вмінь, дослідження місцевого середовища (довкілля), у якому мешкають діти, краєзнавчих розвідок, дослідницько-пізнавальних проєктів та екскурсій, зокрема з ініціативи дітей. Крім того, пропонується наприкінці кожної чверті планувати корекційно-рефлексійний тиждень для подолання розбіжностей у навчальних досягненнях учнів. З метою створення умов для проєктної діяльності учнів, здійснення спостережень, досліджень, виконання практико орієнтованих завдань протягом навчального року пропонується виділити час на проведення навчально-пізнавальної практики, екскурсій. Вибір змісту і форм організації такої навчально-пізнавальної практики заклад освіти визначає самостійно.
Структура навчального року (за чвертями, півріччями, семестрами), тривалість навчального тижня, дня, занять, відпочинку між ними, інші форми організації освітнього процесу встановлюються закладом загальної середньої освіти у межах часу, передбаченого освітньою програмою.
Організація освітнього процесу не повинна призводити до перевантаження учнів та має забезпечувати безпечні та нешкідливі умови здобуття освіти.
Режим роботи закладу загальної середньої освіти визначається закладом освіти на основі відповідних нормативно-правових актів.
Рекомендуємо навчальний день у 1-2 класах розпочинати ранковими зустрічами, метою яких є створення психологічно комфортної атмосфери в класному колективі та формування в учнів мотивації до навчальної діяльності. Перші 15-25 хвилин навчального дня бажано відводити на ранкову зустріч, що регламентують під час розроблення розкладу дзвінків для 1-2 класів. Решту часу навчального дня розподіляти між уроками, відповідно до навчального плану, та перервами.» (кінець цитати).